Проект кримінально-процесуального кодексу України

Ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу є вкрай важливим для України. Прийняття цього документу може стати стрижнем для внесення змін до законів про адвокатуру, прокуратуру, розшуково-оперативну діяльність. Такий важливий документ має прийматися без заявленого поспіху та в дискусії з широким колом фахівців.

На теперішній час уряд оприлюднив для громадського обговорення проект нового Кримінально-процесуального кодексу. Документ передбачає низку нововведень.

Проект розробляли два роки фахівці Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при президентові України, науковці, спеціалісти профільних державних органів. Документ отримав схвальні відгуки експертів Ради Європи.

Під час підготовки проекту КПК України були враховані положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідні вимоги Європейського Суду з прав людини, Рекомендації Комі­тету Міністрів Ради Європи, досвід країн західної Європи (ФРН, Італія, Франція), східної Європи (Польща, Болгарія, Сербія, Молдова, Естонія, Литва, Латвія) і країн англо-американської правової системи (США, Велика Британія). 

Проект нового Кримінального процесуального кодексу розроблявся на основі напрацювань попередніх років, які частково були покладені в основу раніше розроблених проектів Кодексу. У ньому також враховані пропозиції державних органів, які здійснюють правозастосовчу діяльність у сфері кримінальної юстиції, та провідних вищих навчальних закладів України.

Серед ключових новел проекту слід виділити такі:

1. Забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні.

Це пропонується досягти шляхом надання рівності у праві подачі інформації сторонами провадження безпосередньо до суду. Таким чином, особи, що проводитимуть розслідування, вже не матимуть "монопольного” права на визнання інформації доказами і кожна із сторін матиме рівні можливості у доведенні перед судом винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.

2. Підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних.

Мова йде, зокрема, про заборону порушувати кримінальну справу проти конкретної особи, що дозволить захистити права людини, убезпечивши її від необґрунтованого кримінального переслідування з боку правоохоронних органів.

Одночасно запроваджується поняття "розумних строків досудового розслідування”. Строки є досить короткими, проте розпочинатимуться не з моменту отримання повідомлення про злочин і початку розслі­дування (на сьогодні це момент винесення постанови про порушення кримі­нальної справи щодо конкретної особи), а з моменту визнання особи підозрюваною чи висунення їй обвинувачення, тобто з часу фактичного обмеження прав та свобод особи у зв’язку із кримінальним провадженням.

Відмова суду продовжити ці строки матиме наслідком закриття провадження, зняття обвинувачення з конкретної особи та продовження розслідування за фактом, або звернення до суду з обвинувальним актом на підставі наявних матеріалів.

Такий комплексний підхід дозволить суттєво зменшити випадки порушення права людини на розумний строк розгляду її справи та сприятиме підвищенню внутрішньої дисципліни осіб, які проводять досудове розслідування.

Також у проекті пропонується закріпити процесуальні механізми щодо оптимізації практики обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Йдеться про підвищення вимог до сторони обвинувачення в частині доведення нею необхідності застосування запобіжного заходу саме у вигляді взяття під варту, адже цей захід є винятковим.

До того ж, проектом Кодексу запроваджуються спеціальні процедури ювенальної юстиції, що дасть змогу враховувати права та інтереси неповнолітніх правопорушників. Кримінальні справи, в яких обвинуваченими є неповнолітні особи, розглядатимуться судом лише колегіально та, як правило, в закритому судовому засіданні.

3. Розширення прав потерпілого.

Згідно з положеннями проекту Кодексу підвищено процесуальний вплив потерпілого, як сторони обвинувачення на процес кримінального переслідування або на його припинення.

При цьому у окремій главі проекту Кодексу врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої злочином, а також створено умови для розвитку відновного правосуддя.

Варто наголосити на тому, що процедури відновного правосуддя значно розширять можливості сторін кримінально-правового конфлікту щодо знаходження компромісу та примирення.

4. Формування оновленого доказового права.

Складовими елементами цього надзвичайно важливого інституту стануть:

- встановлення стандартів переконання, необхідних для прийняття рішень різного правового характеру (про застосування запобіжного заходу, про визнання винуватим тощо);

- визнання доказами пояснень і показань, предметів і документів, наданих сторонами провадження безпосередньо суду;

- встановлення чітких правил допустимості доказів або визнання доказів недопустимими внаслідок порушення прав людини при їх одержанні.

5. Оновлення процедури досудового розслідування.

У проекті пропонується об’єднати раніше відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну - досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів. Прийняття ж формального акта для порушення кримінальної справи не буде необхідним, що сприятиме зменшенню бюрократизації кримінального провадження.

Оперативно-розшукова діяльність та слідство здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслі­дування, а усі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі. Це також сприятиме захисту прав та свобод людини, оскільки істотно знизить ризик можливих зловживань з боку правоохоронних органів в частині необґрунтованого проведення оперативно-розшукових заходів щодо конкретної особи.

6. Удосконалення процедури судового контролю.

Судовий контроль на стадії досудового розслідування здійснюватимуть слідчі судді, які вирішуватимуть питання, пов’язані із усіма можливими під час досудового розслідування обмеженнями прав та свобод громадян.

7. Запровадження нової, позбавленої обвинувального ухилу процедури судового розгляду, пропонується досягти шляхом скасування інституту повернення справи прокурору або на додаткове розслідування.

Цей інститут, як відомо, на сьогодні по суті, замінює виправдувальні вироки в судах. Крім того, передбачається позбавити суд права надавати доручення із проведення слідчих дій за власною ініціативою.

Загалом же судове провадження уніфікується з цивільним та адміністративним судочинством до тієї міри, наскільки це дозволяють особливості, обумовлені предметом і завданням кримінального судочинства.

8. Удосконалення процедури оскарження судових рішень.

Відповідно до положень проекту Кримінально-процесуального кодексу, суди першої інстанції будуть позбавлені повноважень визначати подальшу долю апеляційних скарг, що на сьогодні є серйозним обмежуючим фактором щодо доступу громадян до правосуддя.

Крім того, пропонується оптимізувати роботу судів апеляційної інстанції, передавши кримінальні справи, які розглядаються наразі цими судами, до юрисдикції уповноважених судів першої інстанції.

9. Окремо слід відзначити, що проектом запроваджуються нові види кримінального провадження, які забезпечуватимуть процесуальну економію та дозволять значно розвантажити суди та органи розслідування.

Мова йде про дізнання, тобто спрощену форму розслідування кримінальних проступків, яка до певної міри є аналогом сьогоднішньої протокольної форми розслідування злочинів та наказне провадження, яке являє собою спрощену процедуру, постановлення судом рішення про покарання особи без проведення судового засідання, у випадках, якщо вина особи доведена матеріалами розслідування і така особа визнає свою вину та не заперечує проти покарання.

Таким чином, сукупність цих ідеологічно нових постулатів провадження кримінальних процедур надасть змогу суттєво посилити захист прав людини та підвищити ефективність розслідування злочинів.

Після ухвалення такого кодексу Україна зможе зробити черговий крок до утвердження принципу верховенства права та свого статусу демократичної та правової держави.

В. Шеїн.

Начальник Дзержинського міського управління юстиції.