Боротьба з корупцією - необхідна умова успішної реалізації системних реформ

У новому Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206  значно розширено коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.

Законом визначено спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з органі-зованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; військової служби правопорядку у Збройних силах України.

Координацію діяльності цих правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Публічним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, у тому числі:

* неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на заку-півлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

* неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

* неправомірно втручатися у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

* неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

Крім того, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Також особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб.

Закон  встановлює обмеження для певного кола службовців щодо перебування у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб. До них належать подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із публічним службовцем.

З метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби запроваджено комплексну спеціальну перевірку щодо цих кандидатів. Cпеціальна перевірка проводитиметься щодо всіх осіб, які претендують на посади держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування. Перевірці підлягатимуть відомості щодо судимості, у тому числі і за порушення антикорупційного законодавства, громадянства, доходів, наявності корпоративних прав, освіти, стану здоров’я та інших відомостей, вимога щодо подання яких встановлена законом.

Необхідно зазначити, що для проведення спеціальної перевірки залучаються Міністерство внутрішніх справ, Мін’юст, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державна податкова служба, Державна міграційна служба України, що безумовно свідчить про системний підхід до цього питання.

Закон також прямо забороняє призначення на посади осіб, щодо яких спеціальна перевірка виявила недостовірність поданої інформації.

Згідно з Законом 25 січня цього року Президент України підписав Указ № 33/2012, яким затверджено порядок організації проведення спеціальної перевірки. Таким чином, сьогодні наявні всі юридичні підстави для реалізації нового механізму прийняття на державну службу, визначеного відповідними положеннями законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про державну службу».

Новацією Закону є запровадження норм, які регламентують питання етичної пове-дінки службових осіб, недопущення та врегулювання конф-лікту інтересів. Наразі своєрідним етичним кодексом для державних службовців є загальні правила поведінки державного службовця. Ці правила мають силу нормативно-правового акта.

Значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Крім того, особи, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, підлягають звільненню з відповідних посад, про що державні органи та органи місцевого самоврядування повинні інформувати Національне агентство України з питань державної служби.

Запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме оновленню державної служби та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому.

В. Шеїн.

Начальник Дзержинського міського

управління юстиції.