Конституція сучасної України (до 15-ї річниці Конституції України)

Постійний, безперервний розвиток - це гарантія успішного існування будь якого суспільства. Держава, виступаючи як організуюча сила суспільства, здатна керувати процесом розвитку через реформи. Наразі в Україні триває реформування багатьох галузей, покликане вивести їх на якісно новий рівень, привести у відповідність до вимог часу. Процес модернізації торкнувся і законодавства, де було знову поставлене питання про конституційну реформу.

Конституція України була прийнята у 1996 році, і вже тоді залунали заклики її змінити. На сьогодні існує безліч проектів змін до Конституції, багато з яких суперечить один одному. Отже, в разі модерні­зації Конституції постає питання урівноваженого та продуманого підходу до запропонованих поправок. Тому створення експертного органу, який ви­рішить цю проблему, є цілком закономірним кроком.

На відкритті сесії Верховної Ради 1 лютого поточного року Президент України Віктор Янукович закликав до всебічної модернізації українського суспільства та реформування політичної системи країни. Президент нагадав, що у 2010 році був зроблений перший крок у цьому напрямку – адміністративна реформа. «Найближчим часом ми почнемо роботу над створенням моделі Конституційної асамблеї, як ефективного дорадчого механізму, який дозволить узгодити позиції фахівців з конституційного права, політичних експертів, політиків, громадськості. Ми спільно пройдемо весь шлях від дискусій, з метою вирішення питань реформи полі­тичної системи, до конкретних положень оновленого Основного Закону,» - сказав Віктор Федорович.

За словами Президента, метою такої роботи має стати формування збалансованої системи представницької демократії європейського зразка, зміцнення парламентаризму, побудова ефективної виконавчої вертикалі влади, створення дієвих механізмів прямої демократії.

Голова держави також зазначив, що 2011 рік, як рік 15-ї річниці Конституції України та 20-ї річниці незалежності України, накладає особливу відповідальність на політиків і владу.

Вже 21 лютого Президент видав Указ «Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної асамблеї». Указ визначає причину створення Конституційної асамблеї як необхідність підготовки пропозицій щодо вдосконалення конституційного регулювання. Асамблея має забезпечити загальнодоступність, демократичність та деполітизацію цього процесу. А також започаткувати широке обговорення конституційних ініціатив, залучити до нього громадськість, вчених, міжнародне експертне середовище.

Окрім того, в Указі Президент зауважив, що для аналізу концепцій реформування Конституції України сформовано спеціальну науково-експертну групу. До неї увійшли відомі українські вчені, юристи, політики.

На думку Президента, робота над удосконаленням Конституції має об’­єднати суспільство.

Пояснюючи необхідність конституційних змін, Голова держави зазначив, що економічна криза показала: модель державного устрою «була слабкою і не могла об’­єднати суспільство. Такого у нас не повинно ніколи більше повторитися».

Ідея створення Конституційної асамблеї мала широкий відгук серед експертного середовища. Адже в ньому також багато років триває дискусія щодо спрямованості та механізмів конституційної реформи в Україні. Експертне товариство поділяє думку влади про важливість комплексних перетворень, потребу у систематизації реформ: від економіки, фінансів, соціальної політики - до політичної системи, внутрішньої і зовнішньої безпеки. І базовим чинником, наріжним каменем реформування всієї країни має бути конституційно-правова модернізація.

Вона розглядається як процес приведення законодавства України, і, передусім, Конституції у відповідність до сучасних потреб суспільства та держави. А також національної правової традиції, стандартів світового конституці­оналізму і світового права.

Центральною позицією такої конституційно-правової модернізації є формування вдосконаленої системи народовладдя, мінімізація бар’єрів між владою і суспільством. Адже саме ця проблема пов’язана з визнанням людини, її прав і свобод основною цінністю, з легітимністю існування владних інститутів. В Україні упродовж майже 20 років незалежності закладено основи державності, впроваджено демократичні інститути і процедури, проте більшість із них наразі потребують вдосконалення.

Конституційна асамблея є структурою, на яку покладена відповідальність за майбутнє Основного Закону. Основні принципи, що гарантують успішну діяльність такої структури, складаються з кількох базових елементів, зокрема:

* усвідомлення того, що подальші конституційні зміни матимуть характер комплексного, системного, продуманого у часі процесу, який передбачатиме глибоку модернізацію Конституції України, і на її основі - всієї правової системи держави;

* забезпечення обов’язкового дотримання конституційного порядку, проведення конституційно-правової модернізації. Адже наріжним каменем конституційного права є Конституція як єдиний акт, котрий повинен перебувати у стабільності, що сприяє зміцненню авторитету держави і стабільності її конституційного ладу;

 * процес конституційно-правової модернізації – це укладення суспільно-правового договору, яке потребує вільної і відкритої атмосфери. До цього процесу неодмінно залучається якнайширший спектр учасників – представники влади і опозиції, парламентські й непарламентські політичні сили, насамперед ті, чиї представники здобули підтримку на президентських і місцевих виборах (адже за кожною з них стоїть вагомий суспільний інтерес, з яким слід рахуватися), представники громадських організацій і громадськість безпосередньо. Особлива роль в цьому процесі відводиться науково-експертному співтовариству;

* надзвичайно важливим є також забезпечення владою суспільної довіри до реформ.

Досвід останніх років засвідчив, що демократія - це не подвижництво лідера, декларації, майдани та гасла, а система інститутів і управлінських практик. Якщо немає вільних виборів, рівної участі, реальної конкуренції, свободи об’єднань, підзвітності влади всіх рівнів, механізмів стримувань і противаг - то немає сенсу говорити про демократію.

Одночасно заява президента Віктора Януковича про створення Конституційної асамблеї свідчить, що в Адміністрації Президента усвідомлюють ризики такої модернізації і намагаються уникнути можливого впливу негативних чинників на процес конституційної реформи.

Також, оскільки Україна  не має досвіду функціонування конституційної асамблеї, більш важливим для нас стає досвід інших країн. У світовій практиці є кілька форматів застосування цього інституту.

1. Формат спеціально обраного народом органу, який розробляє й ухвалює нову конституцію держави (установчі збори).

2. Комбінований формат. Є приклади, коли самі установчі збори ставали парламентом чи парламент перейменовувався на певний час у конституційну асамблею.

У новітній історії України також є приклади спроб застосувати установчі збори для прийняття нової редакції Основного Закону. У 2008 році до парламенту було внесено проект закону про процедуру підготовки нової редакції Конституції України через скликання Конституційної асамблеї України, сформованої шляхом прямих виборів із використанням комбінованої виборчої системи.

Україна, безперечно, має свій досвід конститу­цій­ного будівництва. Наша країна пройшла декілька етапів правового конструювання. Застосовувався і формат дорадчого органу для вироблення тексту змін до Основного Закону. У 2008 році було створено Національну конституційну раду. Був запропонований консенсусний формат напрацювання пропозицій щодо вдосконалення Основного Закону. Того року ідея конституційної реформи втілена не була, проте, незважаючи на нереалізованість цього проекту, Венеціанська комісія у 2009 році відзначила, що реформа рухається у правильному напрямку.

Отже, 2011 року рух у цьому напрямку відновлено, і наша країна повертається на шлях конституційної модернізації, яка має стати однією з найважливіших ланок реформістського курсу нинішньої влади.