Хай ніколи більше не повториться

Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932 – 1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше ніж за роки Першої світової та громадянської війн. В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв голодомору (кожна четверта субота листопада).

Роковини сумних подій Голодомору ще раз нагадують, що мільйони людей зазнали жахливої смерті через згубну діяльність ідеології, яка впродовж усього XX століття стала причиною страждань і горя в багатьох частинах світу. Мова йде про жахливий задум, здійснений з холодним розрахунком можновладцями тієї епохи. 

Як у зв’язку з цим не згадати про руйнування стількох сімей, про страждання незліченних сиріт, про нищення всіх соціальних структур? Відчуваючи себе близьким до усіх тих, хто постраждав внаслідок сумних драматичних подій 1933 року, ми повинні ще раз підтвердити необхідність збереження пам’яті, щоб ще раз разом наголосити: «Хай ніколи більше не повториться!» Усвідомлення помилок минулого стає постійною спонукою до того, щоб будувати майбутнє  більш придатне до людських потреб, щоб протидіяти будь-якій ідеології, що спотворює життя, гідність та кращі прагнення людини.

Досвід цієї трагедії повинен сьогодні керувати почуттями та діяльністю українського народу на шляху до злагоди та співпраці.