Вести из библиотек

«Я дарю тебе осень»

Унылая пора! Очей очарованье!

Приятна мне твоя прощальная краса -

Люблю я пышное природы увяданье,

В багрец и золото одетые леса...

(А. С. Пушкин).

Этими стихами начался литературный вечер в библиотеке-филиале № 5 п. Новгородское, организованный работниками библиотеки Кузнецовой О.Л., Гармаш Н.В. и клуба  фенольного завода Пилипенко А.П., Ткач В.А., Тиницкой Т.Н.

Осень который раз шумит листьями по усталой земле. Мягкими облаками плывет туман по утрам. Смотришь и удивляешься многообразию ощущений, переменчивости осенних картин. На наш праздник пришли талантливые люди, чтобы поделиться своим творчеством: Калинник Л.И., Харьковская Л. Н., Оларь И.В., Пащенко В.Д., Негода А.И., Пономаренко Н.Ф., Бочаров Б.Н., Фомина В.К., а также читатели библиотеки Беликова Л.М., Шильников Е.П. и др.

Все с большим удовольствием слушали стихи на осеннюю тему. Теплыми словами участники встречи вспомнили ушедшего из жизни земляка, поэта Н.В.Горбунова.

В библиотеке воцарилась теплая , дружеская атмосфера, даже не хотелось расставаться, настолько были восхитительны стихотворения каждого из присутствующих, что хотелось слушать и слушать. Но вечер, увы, подходил к концу, и все в один голос сказали: «Ах ,если бы почаще так встречаться ...»

Хочется поблагодарить всех талантливых людей, пришедших к нам на вечер, пожелать им здоровья , удачи и дальнейших творческих успехов.

Н. Гармаш.  

Библиотекарь библиотеки-филиала № 5 п. Новгородское.

 

Мова - душа нацiї

Мова - це важливий чинник самовизнання нації, надійна основа розвитку країни, загартована багатовіковою історією та відточена творчістю найталановитіших українських письменників. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися український народ. Без мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури. Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства значною мірою залежать від уміння спілкуватися. ї це далеко не всі факти, які свідчать на користь необхідності вивчення державної мови. Про них знаємо, говоримо, але чи дотримуємося таких істин?

На це та подібні питання намагалися знайти відповідь учні школи №2 (кл.керівник Радченко О.Ю.) в бібліотеці-філії №2 на Дні української книги «Українська книга сьогодні».

Бібліотекар читального залу Коліганова І.М. поділилася з присутніми своїми думками з приводу вшанування україномовних традицій, а також здійснила так званий екскурс в історію зародження української писемності. Цікавими для учнів виявилися відомості, які стосуються започаткування книжних традицій в Київській Русі, а згодом і в Україні. Ірина Миколаївна також розповіла, яку роль відіграв Нестор-літописець, що його так поважають і пам’ятають у нашій державі, у становленні української мови. Приємно, що учні не тільки слухали, але й, зацікавившись почутою інформацією, ставили актуальні запитання. Привернула їхню увагу й тематична виставка літератури « Мова рідна, слово рідне», яку підготували працівники бібліотеки. На виставці була представлена поетична спадщина Івана Котляревського, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини та багатьох інших  як класиків української літератури, так і наших сучасників, які оправляють українське слово у витончену форму поезії.

 Читачам бібліотеки було запропоновано назвати 20 книжок кращих українських авторів, які повинен прочитати кожен українець. Цей список очолив Сергій Жадан - поет і прозаїк, тексти якого перекладено багатьма європейськими мовами. Популярні сьогодні серед читачів твори Ігора Римарука, Євгенія Кононенка, Юрія Андруховича,  Оксани Забужко, Василя Герасим’юка. Ці автори не потребують голосної реклами в літературі. Характерне для українця душевне сприйняття буття дозволяє авторам знайти стежину до свого читача. Користується популярністю серед читачів прозаїк Василь Шкляр — переможець низки престижних всеукраїнських літературних конкурсів.

Отже, День української писемності та мови відзначено! Залишилося тільки пам’ятати те, що про мовні проблеми треба говорити не лише у такі знакові дні, ми повинні повсякчасно гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж в нашому суспільстві зростав, вона міцніла й розвивалася разом із іншими мовами нашої вільної, багатонаціональної країни. Зрештою, українською мовою ми маємо розмовляти завжди, шануючи віковічні традиції нашого славного народу!

В. Лукахіна.

Зав .бібліотекою філії № 2.

 

Маленький праздник души

В пасмурный день октября подарила свое творчество детям-инвалидам и их родителям (ДООДИ «Дові­ра», председатель Л.А. Войткова) поэтесса нашего города А.А. Дашкеева. Ее творческий вечер состоялся в читальном зале детской библиотеки.

Как тернист путь того, кто посвящает себя творчеству, литературе. Понять время, найти себя в нем, распознать свое назначение, выполнить величайшую миссию: стать Поэтом - это непросто. Знакомясь с творчеством Дашкеевой, становится ясным одно: вечными на этой земле являются доброта, красота, человечность и любовь.

Любовь не замерзает и не тает -

Субстанция из радости и слез,

Она в обнимку с нежностью летает,

Вплетая в васильки шипы от роз…

Вечер проходил в уютной незабываемой атмосфере. Присутствующие «увидели» восхищение неповторной красотой родной земли, любовь к ее просторам. А с какой точностью отмечено в стихах перемену погоды, изменения в поведении птиц и животных.

Природа неузнаваемо меняется, становится чудесной и удивительной. Деревья, травы, цветы оживают в стихотворениях Дашкеевой, живут своей жизнью. У каждого из них свой характер, свои особенности. Из 200 трепетных строк есть место осенним мотивам, которые подмечены поэтессой:

Срывает осень желтый лист

Порывом ветра с тополей,

Опавший лист танцует твист…

Или

Зима пушистым покрывалом

Укроет осени янтарь…

Только человек с очень доброй и ранимой душой может так четко почувствовать изменения в природе.

Участникам встречи очень понравилось стихотворение, где поэтесса спешит на свидание с детством, которое она посвятила своим родителям. Каждая строка - тоска о родном доме, воспоминания о своем детстве:

Люблю тебя, мой старый дом.

Ты как зимой кусочек лета…

Пушистым стелется ковром

Дорожка на всиданье с детством.

Здесь все пропитано добром

И милосердия соседством.

Можно сказать, что Алла Александровна «заворожила» всех участников творческого вечера своей поэзией, своим вдохновением и духовным миром. Ее поэзия всегда будет волновать души людей, вызывая ощущения чего-то таинственного, прекрасного, вечного. Она подарила детям-инвалидам «маленький праздник души».

О. Герасина.  

Зав. филиалом № 1.