Учитель! В твоих руках завтрашний день страны
В который раз встречаем мы свой праздник
Среди цветов, учеников, улыбок,
Прекрасных, откровенных - самых разных
-
Критерий, достижений и ошибок.
Кто любит нас, кто просто ненавидит
(Для каждого хорошим ведь не
станешь!)
И от того, что кто-то вдруг обидит,
Ты жить, любить, дышать не
перестанешь.
И каждый день идем мы на работу
Торжественно, с улыбкой, как на праздник,
Чтоб вызвать интерес и разбудить
охоту
Познать все таинства наук прекрасных.
И пусть виски уже посеребрило,
И трудно вдруг под горку подниматься,
Но помним каждый миг того, что было.
Да, нам, учителям, всегда семнадцать!
Л. Клименко.
Учитель
ОШ № 21.
Педагог с большой буквы
Осеннее солнце ласково согревает землю. На тротуары
падают первые желтые листья. Каждое утро - в ясную погоду и в дождь - более 40
лет эта дорога ведет в ОШ № 2 учительницу математики Нину Леоновну Власову.
Навстречу идут пожилые люди, молодые родители, обгоняют школьники, и все
приветливо здороваются, улыбаются, беседуют. Ведь Нину Леоновну все знают в
микрорайоне, уважают. Многие сами заканчивали эту школу, а сейчас здесь учатся
их дети, внуки. Все родители хотят, чтобы их ребятам преподавала математику
Н.Л.Власова, тогда самый трудный школьный предмет будет доступным и понятным и
не страшны никакие ВНО.
Впервые Нина Леоновна переступила порог ОШ № 2 30
августа
Но опасения оказались напрасными. К этому времени
выпускница Орловского пединститута уже имела опыт работы в школе Красноярского
края, и дзержинские ребятишки сразу оценили знания учительницы, хорошую
методическую подготовку, оптимизм, незаурядное трудолюбие. И покатились
школьные будни: уроки, планы, тетради, методические объединения, колхозные
поля, субботники, олимпиады. Для Нины Леоновны каждый ученик - это личность, с
мнением которого она считается, старается помочь, вдохновить, увлечь решением
трудных задач, настроить на интересные дела.
Ее ученики - призеры олимпиад, победители конкурсов,
высококвалифицированные специалисты. Ведь недаром Н.Л.Власова - учитель высшей
категории, "Відмінник освіти України", имеет педагогическое звание
"Старший учитель", награждена Грамотами гороо, областного управления
образования, памятными значками победителя соревнований.
С
Р. Лапчинская.
Зам.
директора ОШ № 2 по учебно-воспитательной работе.
Її призначення
Уже сорок п'ятий рік Валентина Трохимівна Снігаренко дарує ніжним дитячим душам найдорожче, що є у житті людини, - розуміння краси й сенсу життя, осяює своїм піклуванням і турботою їхні пошуки у глибокому вирії знань, у світі, де легко заблукати й можна спіткнутися в тяжку мить.
Ще в школі вона твердо знала, що бути корисною - це її
призначення, її кредо - стати підґрунтям для невпевненої,але спраглої до
навколишнього дитини. Змалку вона бачила
тяжкі турботи вчительської праці, це її люба мати, схиляючись пізно ввечері над
зошитами маленьких відкривачів знань, виховала в ній чуття доброго опікування
дитячим серцем, його духовними шуканнями, навчила дарувати себе людям. І коли
Валентина закінчила школу, ніяких вагань у неї не було - мрія " бути
вчителькою" здійснилася швидко: Донецький національний університет став
першою сходинкою до обраного життєвого шляху; потім 14 років роботи у Новгородській спеціальній школі -
шліфували власний творчий учительський
досвід.
А потім - бурхливе творче життя учнівськими шкільними
й життєвими проблемами в СЗОШ № 3: не можна передати тих вражень від захопливих
учнівських досягнень, сили тієї
праці й зусиль, що були докладені
Валентиною Трохимівною, не можна забути її гордощів від учнівських завзятих
поривань стати успішними в цьому нелегкому світі, не втрачаючи благородства й
розуміння своєї індивідуальності й неповторності (як вчила лагідна Валентина
Трохимівна). Кожний учень протягом цих
років залишив у її серці свою часточку душі. Якщо уявити, що кожна душа
дитини - це маленька ниточка,то вийде рушник-оберіг незвичайної краси, неначе
той, якому більше ста років, що витканий за давньою традицією з конопель,
вишитий чудовою майстринею, який сьогодні прикрашає полиці шкільної бібліотеки.
Вона створила незвичайний куточок української культури - музей хатнього побуту
українців, відвідати який приїздили учителі й учні багатьох шкіл міста. До цієї
етнографічної праці вона долучила всіх, навіть свою родину.
Сьогодні Валентина Трохимівна - хранителька джерела
шкільних знань. Зараз книжки шкільної бібліотеки СЗОШ №3 є її матеріальною
відповідальністю, її опікою й проблемними питаннями. Вона завідує цим арсеналом
шкільної зброї з 2007року.
Вона завжди знайде потрібний науковий матеріал,
збірку стародавніх міфів, ознайомить
учнів з новою цікавою літературою, а про кількість виховних заходів
шкільної бібліотекарки годі й говорити: стільки емоційних розповідей учнів, які
щасливо посміхаються після перемоги у літературній вікторині чи кумедному
конкурсі.
А ще завдяки їй традицією нашої школи стали зустрічі учнів з місцевими митцями слова -
Є.І.Сєднєвим, Л.В.Карнауховою, М.Г Гріньовим, які ретельно й вдумливо готує наша бібліотекарка.
Вона навіть збірку віршів місцевих письменників надрукувала й зшила.
Її творча робота "Компетентний читач" стала
найкращою в Донецький області. Увесь педагогічний колектив школи пишається
своєю колегою, радіє за її перемоги, для деяких вона й досі залишається класним
керівником, а ще для когось учителькою української мови й літератури.
Такі люди, як Валентина Трохимівна, і є гордістю нашої
школи, її найвищою цінністю.
Навсегда вторая мама
- А нашим детям - повезло!
Так говорят все родители (да, не побоюсь делать акцент
на этом слове), дети которых перешли в
5-А класс УВК "Школа-лицей". С самого первого дня первая учительница,
Скубий Клавдия Варфоломеевна, встречала их на пороге с улыбкой. У нее никогда
не бывает плохого настроения и плохих учеников. Как заботливая мать, Клавдия
Варфоломеевна знает душевное состояние каждого своего ученика.
Скубий Клавдия Варфоломеевна выпустила не одно
поколение школьников, ее педагогический стаж составляет 32 года.
Сейчас у Клавдии Варфоломеевны снова первоклашки. А
наши дети ее не забывают: прибегают к ней на переменах, делятся своими успехами
и проблемами.
Большая заслуга в подборе кадров принадлежит директору
УВК "Школа-лицей" Браженко Наталье Витальевне. Ведь в этой школе нет
равнодушных учителей. Педагогический коллектив - творческий, инициативный,
жизнерадостный, трудолюбивый. И, благодаря этому, наши дети с удовольствием
идут в школу. А это главное для родителей.
Родители учеников 5-А класса Рыбальченко Е.М.,
Комова Т.Г., Стегниенко Я.С., Скобелева Т.В.
Наша первая учительница
Мы, родители учащихся 5-Б класса школы-лицея,
поздравляем свою первую учительницу Компаниец Анну Викторовну с Днем учителя и
выражаем благодарность за наших детей. Анна Викторовна научила своих учеников
не только читать и писать, она действительно посеяла в души наших детей доброе,
разумное, вечное. Она смогла открыть в каждом ребенке талант, привить любовь к
музыке, искусству, природе, научила их петь, танцевать. Низкий поклон Вам, наша
учительница, за Ваш бесценный труд, за профессионализм - быть инженером
человеческих душ. Пройдет время, дети вырастут и покинут стены школы-лицея, но
Вас они будут помнить всю свою жизнь, ведь именно Вы помогли им сделать первые
шаги по трудной, но такой сказочной и удивительной дороге знаний, ведущей в
большую жизнь.
Родители 5-Б класса
Сазонова Е.В., Михальченкова Н.В.,
Николаенко Е.В.
Серце, відкрите для добра
Щастить мені на зустрічі з добрими людьми ...
Олександра Іванівна Рвачова - приємна і легка у спілкуванні людина. Можливо, ці
риси перейшли їй у спадок від батьків, а, можливо, з’явилися завдяки багатому
життєвому досвіду. Закінчивши в 1966 році Горлівський інститут іноземних мов,
молодою вчителькою прийшла Олександра Іванівна до школи - навчати, виховувати
дітей. З того часу через усе життя простягнулась педагогічна стежка довжиною в
сорок п’ять років. Порядність, надійність, гостре почуття справедливості, добре
серце - ці риси сформували ії репутацію, такою сприймали її діти, батьки,
колеги. Ось що говорять про неї колишні випускники: «Олександра Іванівна -
мудрий і досвідчений учитель, висококваліфікований, один з улюблених викладачів
у школі. На своїх уроках вона привчала нас до самостійності, глибокого
розуміння предмета. Олександра Іванівна - надзвичайно чуйна людина, вона
поважає своїх учнів і ставиться до них як до рівних».
Цілком зрозуміло, що Олександра Іванівна має серед
своїх колишніх учнів колег, що прийшли вчити англійській мові школярів, як
колись вчила їх улюблена вчителька. Це Провозіна О., Вострухіна Н., Бондар Х.,
Рафанська Н., Білоусов О. Їм передала свої знання Олександра Іванівна, а вони
продовжують благородну справу своєї вчительки.
Зі святом Вас, дорога колего! Хай щастить на життєвій
дорозі! Довгого вам віку!
Н. Народа.
Учитель української мови та літератури вищої категорії
ЗОШ № 9.
Незаменимый человек
В каждой школе свои законы и традиции. В каждом коллективе - свои лидеры.
У нас, в школе-интернате, много учителей, завоевавших авторитет среди
коллег и ребят, учителей, о работе которых знают далеко за пределами школы.
Яркой звёздочкой выделяется среди них Чернобыль Елена Николаевна. Молодая,
творческая, очень активная, она смогла зарекомендовать себя только с лучшей
стороны во всех направлениях.
Елена Николаевна учитель русского языка и литературы І
категории, финалист конкурса "Учитель года - 2009". Её уроки интересны, насыщенны новыми методами
и приёмами, поисковой работой. Но на этом останавливаться она не захотела, а
решила получить второе высшее образование. Причём выбрала для своего развития
абсолютно новое направление и занимается
изучением программного обеспечения автоматизированных систем. Это
открыло для неё новые перспективы в работе. Теперь использование на уроках
компьютерных технологий - это норма, любимый вид работы. И всем, кто
обращается, молодой учитель информатики приходит на помощь в подготовке слайдов
или презентаций.
Незаменимый человек, наша Леночка, и в летнем оздоровлении.
По плечу ей должность начальника пришкольного лагеря. Самые весёлые и яркие
мероприятия в смене Чернобыль Е.Н.
В педагогическом коллективе к Лене все относятся с
уважением и симпатией. Она весела, скромна, доброжелательна. Как к педагогу с большим опытом работы, к
Елене Николаевне спешат за помощью и поддержкой молодые специалисты. Но и она
не стесняется обратиться за советом к старшим товарищам. И всегда находит
взаимопонимание среди коллег. А для администрации школы Елена первая помощница.
Любая работа, доверенная ей, будет выполнена в срок, на высоком уровне, очень
грамотно и креативно.
Но и это ещё не всё! Елена Николаевна по праву
считается в школе одним из лучших воспитателей. А кто такой воспитатель в
интернате? Это не просто классный руководитель. Для многих школьников у нас воспитатель и
мама, и папа. И эта, на первый взгляд, хрупкая и нежная девушка решает все
проблемы, касающиеся детей её класса. В 2008 году Елена Николаевна отправила в большую жизнь
своих первых выпускников, свой 11-Б. Все ребята учатся дальше, многие в вузах и
техникумах. Но, приезжая в город, они обязательно ищут встреч со своей любимой
Николаевной. И сейчас воспитатель в курсе их дел, и всегда готов прийти на
помощь.
А в школе уже подрастают "новые" дети. В
этом учебном году - это уже 8-Б класс. Три года назад подхватила она их
несмышлеными пятиклассниками и повела за руки по школьным дорогам. И учит их
ставить вопросы, искать ответы, и делать выводы, быть добрыми к людям и
честными с собой.
В канун Дня работников образования коллектив школы
желает Елене Николаевне творческих успехов и новых свершений.
Коллектив ОШ - интерната.
Живе і дихає роботою
Моя рідна школа - ЗОШ № 17 селища
Новгородське. 10 років тому її двері відкрили мені дорогу в життя: "Йди,
дитинко, хай тобі щастить!" І я пішла… В педагогічний університет… І ось
тепер знову школа № 17 - мій дім. Але це й не дивно, бо саме тут я почуваюся
комфортно, саме тут найкращий, найдружелюбніший педагогічний колектив, тут
найпривітніші, найуважніші завучі. І всім цим опікується директор школи - Любов
Вікторівна Пилипенко. Все своє життя вона присвятила рідній школі: тут сиділа
за партою, тут починала свою педагогічну діяльність, тут і досі, не шкодуючи
сил і здоров'я, прагне створити доброзичливу атмосферу, дбає про затишок.
Завдяки її завзяттю і вмінню співпрацювати з громадськістю та батьками за
останні 10 років у школі покращилася матеріальна база; під пильним наглядом
Любові Вікторівни школа та прилегла територія завжди милують око. Вже не одне
десятиліття клуб фенольного заводу збирає аншлаги під час проведення шкільних
конкурсів "Нумо, хлопці!", "Нумо, дівчата!", "Ми
україночки" тощо.
Любов Вікторівна досвідчений
керівник, компетентний спеціаліст з творчою думкою і високою ерудицією. Вона
живе і дихає своєю роботою. І напередодні Дня вчителя хочеться побажати їй і
всьому педагогічному колективу ЗОШ № 17 міцного здоров'я, вдячних учнів і
творчої наснаги у нашій нелегкій, але такій важливій справі.
О. Тішкова.
Учитель української мови та літератури ЗОШ І - ІІІ ст.
№ 17.
Эстафета поколений
По разным причинам люди избирают профессию учителя:
одни детей любят, другим хочется поделиться знаниями, кто-то случайно в
педагогический поступил. А вот у этого учителя никакой дилеммы не было, и даже
не задумывалась ни на минуту: кем быть.
С самого детства вся атмосфера дома была насыщена
разговорами о школе, об учениках: 38 лет учителем истории проработала бабушка,
мама - ветеран педагогического труда. Учитель в третьем поколении, Реннер Ольга
Евгеньевна, пришла работать в свою родную школу п. Курдюмовка, получив диплом
учителя украинского языка и литературы.
Каждый день она встречает своих учеников искренней
улыбкой, добрыми словами, иногда бывает в меру строгой, но справедливой. Учит
детей любить родной язык, знакомит с традициями украинского народа.
Ольга Евгеньевна прививает детям веру в свои
возможности, ориентирует на высокие достижения.
Родители 7 класса, где она является классным
руководителем, нашли в ней доброго советчика и друга, который всегда поможет
разобраться с трудностями в воспитании детей.
Она завоевала авторитет среди своих коллег и делится с
ними своим уже приобретенным опытом.
Хочется пожелать этому молодому учителю творческих
успехов, осуществления желаний и достижения мечты.
И. Гамлий.
Учитель ОШ I - II ступеней № 12.
Начатое продолжат ученики
Известному писателю Ф.Абрамову принадлежат слова :
"Учитель - это человек, который держит в своих руках завтрашний день
страны, будущее планеты." Действительно, нет в нашем обществе более важной
и значимой профессии, чем учительская.
Учитель должен быть Личностью в самом высоком смысле
этого слова. Именно таким педагогом является преподаватель ОШ № 16 Кориненко
Светлана Ивановна. Она ясно, интересно и лаконично преподносит учащимся свои
знания в области географии и экологии.
Учитель высшей категории, участник городского
конкурса "Учитель года" в 2005
году, Светлана Ивановна не останавливается на достигнутом и продолжает
"сеять разумное, доброе, вечное" среди своих учеников, добиваясь
высших результатов.
Её ученики неоднократно занимали призовые места в
городских и областных олимпиадах по географии,
Борбот Людмила и Сучкова
Александра - бывшие победители МАН.
Чуткий, добрый педагог, Светлана Ивановна умеет
работать с детьми разных возрастов. 26 учащихся 5-6 классов приняли участие во Всеукраинском
конкурсе "Колосок", получив не только удовольствие от приобретенных
знаний, но и радуясь наградам за свой труд - золотыми и серебряными
сертификатами І-ІІ ступени.
Светлана Ивановна руководит городским методобъединением учителей географии. Трудолюбивая, настойчивая
в своей профессии, она неоднократно публиковала разработки своих уроков в
журналах "Химия" и "География", за что коллеги ей очень
благодарны.
Кроме того, Светлана Ивановна увлекающийся и
трудолюбивый человек: она прекрасно шьет, вяжет, любит выращивать овощи.
В преддверии праздника хочется пожелать ей дальнейших
успехов на ниве просвещения, счастья, радости в жизни.
Педагогический коллектив ОШ № 16.
Учитель - гідне звання
Учитель приходить у світ з дивовижною місією -
вкладати свої здібності, можливості, хист, талант, що палає яскравою зірочкою,
у нелегку вчительську справу. Такі люди стали окрасою педагогіки, і серед них -
учитель німецької мови, української мови
та літератури загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 - Васильєва Майя
Петрівна.
Майя Петрівна - це не просто мій класний керівник,
професійний викладач української мови та літератури, німецької мови, це
надзвичайно добра й чутлива людина, наставник і просто справжній друг. Для мене
це вчитель, що уособлює жіночий ідеал. Це успішна ділова людина,
висококваліфікований спеціаліст у різних галузях, розумна й знаюча
особистість, яка примножує свій творчий здобуток новими перлинами.
Не перестаю захоплюватися її жіночністю, вишуканим
шармом і особливим стилем, адже вважаю
її найелегантнішим і найсильнішим викладачем.
Скільки пам'ятаю Майю Петрівну, у неї завжди гарний настрій і оптимістичний погляд у
майбутнє, вона осяює всіх своєю неповторною усмішкою. Мене завжди дивує її
підхід до будь-якої теми, цікавий виклад матеріалу, підкріплений власною
думкою, поглядом, що не може не зацікавити. Вона, як бджілка-трудівниця,
підшукує для нас цікаві статті, матеріали, веселі та пізнавальні ігри, які
допомагають краще засвоїти тему. Своєю активністю, волею до вдосконалення і
креативністю Майя Петрівна надихає кожного з нас, завжди може дати вірну пораду
у будь-якій ситуації, допомогти й підтримати. Її мрія - щоб ми стали справжніми
людьми, були всебічно розвинутими, реалізували себе, а тому вона наполегливо
разом з нами намагається досягти цієї мети. Саме їй завдячуємо яскравим акторським, танцювальним
і музичним виступам, своїм перемогам у різноманітних шкільних і міських
змаганнях, конкурсах. Майї Петрівні ми щедро вдячні за її важку працю. Ми всі
зберігаємо й цінуємо тепло, любов і ласку, яку вона щедро дарує учням.
Учитель - гідне звання, яке потрібно заслужити; але є
люди, для яких ця професія є покликанням життя, як для Майї Петрівни. Вона
справжній майстер своєї справи.
Нехай же доля посилає вам, мудрий наставнику,
розумних, добрих і вдячних учнів!
Альона Тищенко.
Учениця 11 класу ЗОШ І- ІІІ ступенів № 7.
Жить для других
Учителем не может быть тот, кто не помнит
собственного детства и не способен легко и свободно переноситься в сложный и
своеобразный мир ребячьих мечтаний, чувств и переживаний. Учитель по призванию
навечно прописан в стране детства, он её желанный и почётный гражданин.
Выпускники УВК "Школа-гимназия" считают,
что именно таким учителем является Шевченко Нина Григорьевна, речь идёт о
родном и близком для них человеке, учителе химии, специалисте высшей категории.
Вот выдержки из их писем:
"Вы
самый добрый, нежный, отзывчивый человек…" (Савина А.), "Вы моя вторая мама, я хочу
пожелать, чтобы вы были сильны духом и оставались молоды душой, а улыбка не
угасала, ведь она так поднимала настроение и согревала душу…" (Мухина
К.), "Любимая Нина Григорьевна, мы никогда не забудем Вас. Вы самая классная!!!" (Масленников
А.), "Спасибо, что поддерживали нас и помогли понять и найти себя"
(Богданова С.)
С большим уважением и любовью относятся к ней и её
коллеги. Ведь она чувствует и видит состояние каждого. Это мудрый педагог для
детей, а для нас - кладезь педагогического опыта, мастерства, с огромным
творческим потенциалом.
Великая сила любви движет ею. Она никогда не забывает
простую, но великую истину: чтобы быть хорошим учителем, надо, прежде всего,
любить то, что преподаёшь, и любить тех, кому преподаёшь.
У детских врачей есть правило: перед встречей с
ребёнком согрей руки. Учителю всегда надо помнить не только о тепле своих рук,
но и о тепле своей души.
Г. Коваленко.
Учитель русского языка и литературы УВК "Школа-гимназия".
Она учит любить Землю
Если
спросить у ребят ОШ № 5, какой предмет школьной программы у них самый любимый,
то они ответят: биология. С нетерпением ждут они после лета встречи с любимой
учительницей Колесниковой Натальей Александровной. Коллекции бабочек, пауков,
гербарии, поделки из природного материала - всё это пригодится на уроках
биологии.
22
года работает в школе № 5 Колесникова Наталья Александровна. Всё тепло своей
души, любовь и доброту отдает она детям. На её уроках ученики познают тайны
природы, учатся любить окружающий мир, нежно и бережно относиться к каждому
цветку, деревцу. "Природа - это единая книга с большим содержанием, её
нужно беречь", - учит Наталья Александровна своих воспитанников.
Красивая
женщина с прекрасной приветливой улыбкой учит детей любить Землю, сильными
руками и думающей головой спасать её и защищать от невзгод. И ученики ОШ № 5
отвечают Наталье Александровне своей любовью.
Педколектив ОШ № 5.
Шана вчителю
Напередодні професійного свята освітян хочеться згадати педагога, який всім
своїм виглядом, думками, справами піднімав професію вчителя на високий щабель;
педагога, якого з 2003 року немає поряд з нами; педагога, ім'я якого назавжди
залишиться в серцях її учнів та колег. Саме такою людиною була вчитель
української мови та літератури загальноосвітньої школи № 18 Ковтуненко
Валентина Петрівна.
В 1966 році наказом Дзержинського міськво Валентину
Петрівну було переведено з Дзержинської школи-інтерната до її рідної 18
школи, яку сама закінчила. Працювала
тоді керівником групи подовженого дня, паралельно здобувала вищу освіту, і вже з
1972 року стала працювати вчителем української мови та літератури. Крім
змістовних, цікавих уроків, багато часу Валентина Петрівна приділяла
позакласній роботі з народознавства: разом з колегами та учнями збирали
українські прислів'я та приказки, народні пісні. Традиційним було проведення в
школі свята інсценованої народної пісні, вечорниць.
Одним з улюблених висловів Валентини Петрівни був
такий: "Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього". Саме з її
ініціативи під керівництвом тодішнього директора школи Гончарової Н.Ю. в школі
почалась робота по збиранню предметів побуту наших предків, вивченню звичаїв та
традицій українського народу. До такої
захоплюючої пошукової роботи включилися усі:вчителі, учні, мешканці
селища. Спочатку в школі було створено куточок з народознавства. Пізніше він
перетворився в кімнату-музей, а 2002 року Донецьким обласним центром туризму та
краєзнавства було присвоєно статус музея, в якому серед експонатів зберігаються
листи-подяки від Нацональної ради з географічних назв, Міністерства просвіти
України.
Нажаль не завжди доля справедлива до людей. Досить
рано осиротіла школа без Валентини Петрівни. Але її традиції продовжуються.
Музей етнографії та фольклору
поповнюється експонатами, щиро зустрічає своїх відвідувачів під
керівництвом вчителя української мови та літератури Голік І.В.
Хочеться
сказати про Валентину Петрівну не тільки як про видатного педагога, а й як про
чудову мати. Вона виростила двох чудових синів. Микола та Віктор Ковтуненки є
постійними меценатами школи. Сами з їх допомогою в шкільному музеї
етнографії щороку робиться належний
ремонт, в коридорі школи встановлено меморальну дошку на честь першого
керівника музею етнографії Ковтуненко В.П.
Велика шана справжнім педагогам, вчителям з великої
букви, вихователям людських душ. Низький уклін всім тим, хто йде у небуття, але
залишається в серці кожного учня назавжди.
Ольга Сосова.
Вчитель школи № 18.
Детям с ней всегда интересно
Татьяна Юрьевна Гринкевич пришла работать в ОШ№13 в
1994г. С 1995 и по настоящее время работает зам. директора по воспитательной
работе. А это срок немалый! Но учитель никогда не стареет, потому что его
окружает неуёмная детская энергия. Так и Татьяна Юрьевна. За годы работы в
школе она приобрела колоссальный опыт, который помогает ей в педагогической
деятельности. Её уроки математики эмоциональны, интересны, насыщены
многообразием методов и форм обучения.
Но хотя по специальности она преподаватель точных
наук, в душе - лирик. Татьяна Юрьевна прекрасно разбирается в литературе,
живописи, музыке. Может быть, поэтому детям интересно общаться с ней.
Кажется, что Татьяна Юрьевна успевает всё, что душа у
неё большая и в ней есть место для каждого ученика, каждого воспитанника. Среди
её выпускников есть и учителя, и врачи, и инженеры, и программисты…
Но мы знаем Татьяну Юрьевну не только как коллегу, но
и как прекрасную жену, мать, хранительницу домашнего очага.
И сегодня от имени большой школьной семьи хочется
пожелать ей здоровья, терпения, творческого горения, неиссякаемой энергии.
Коллеги.
Математик с душою лирика
Школьные годы, как птицы, летят. Мелькают уроки,
звенят звонки, уходят на заслуженный отдых учителя. Но память о них жива в
сердцах детей и коллег.
Юрченко Татьяна Фёдоровна - учитель с большой буквы. В
ОШ № 10 она работала учителем
математики, заместителем директора по учебно-воспитательной работе. И за что бы она ни бралась, всё у неё
получалось не просто хорошо, а замечательно. Каждый урок математики был чётко
продуман и нёс с собой не только прочные знания для учащихся, но имел глубокие
воспитательные цели. Математика и лирика соединились, сплелись в одно целое.
Классные часы, проводимые ею, детям запомнились надолго: конкурсы, поэтические
студии, диспуты, заочные путешествия. С благодарностью и сегодня ученики
вспоминают о своём учителе.
Работая заместителем директора, Татьяна Фёдоровна скрупулёзно выполняла свои обязанности. Все помнят её "Методические посиделки", педсовет "Ваше величество Урок", во время аттестации учителей создавала "Дневники интересных дел", привлекая к этой деятельности учеников.
Находясь на заслуженном отдыхе, она и сейчас в гуще событий школьной жизни: помогает учащимся готовиться для поступления в вузы, частый гость в школе, участник культурных мероприятий. Творческая натура Татьяны Фёдоровны проявляет себя и в активном образе жизни: выступает с восточными танцами, участвует в экскурсиях, организовывает поездки в лес за грибами, проводит поэтические встречи, а общение с детьми не прекращается никогда - они её частые гости.
Здоровья, сил, удачи! С праздником, дорогая коллега!
Душа коллектива
В этом году Алина Владимировна Колесникова
отметила свой 10-летний юбилей руководителя театрального кружка «Импровиз» и
заведующей массовым отделом Центра детского и юношеского творчества.
Это добрый, внимательный, талантливый, творческий, веселый
человек, душа коллектива. Ее обожают и дети, и взрослые. Без нее не обходится
ни одно массовое мероприятие в Центре детского и юношеского творчества.
Алина Владимировна умеет не только создать интересный
сценарий, но и умело воплотить его в жизнь.
Вместе со своими воспитанниками театрального кружка
«Импровиз» она радует зрителей театральными миниатюрами, праздничными
программами. Их творчество по достоинству оценивают судьи на областных
конкурсах организаторов досуга. Ежегодно они занимают призовые места.
На занятиях кружка царит непринужденная, творческая,
но деловая атмосфера. Ребята овладевают секретами театрального мастерства и
делятся с Алиной Владимировной своими радостями и юношескими проблемами.
Выпускники «Импровиза» - частые гости
Центра детского и юношеского творчества. Они с радостью и благодарностью
встречают своего руководителя и друга, которая помогла им найти себя, выбрать
профессию по душе.
Майстер своєї справи
"Добрий день, школо!” Такими словами вітає своїх
вихованців кожного дня на ранковій зарядці Тетяна Миколаївна Замніус.
Педагогом-організатором у ЗОШ І - ІІІ ступенів № 20 працює Тетяна
Миколаївна п'ять років. Нею уміло
організована робота з учнями, тому в кімнаті педагога-організатора завжди багато
дітей. Адже допомагає вихователь учням у питаннях самоврядування, готує зі
школярами шкільні свята, разом з учнями пишуть сценарії класних заходів,
обговорюють і вирішують різноманітні проблеми шкільного життя.
Ініціативна, енергійна, творча, талановита… До неї
тягнуться учні, а вона вміє виявити й запалити в кожному іскорку таланту,
допомогти дитині проявити себе в тому чи іншому виді діяльності. Тому свята,
заходи, які готує педагог-організатор з учнями, завжди яскраві, добре
продумані, підготовлені на високому рівні.
А ще Тетяна Миколаївна - керівник шкільного гуртка
"Природа і фантазія". Учить вона своїх гуртківців бачити прекрасне
навкруги і створювати свій маленький світ прекрасного. За допомогою творчої
уяви, таланту звичайна суха гілка "оживає" , "зацвітає" і
радує око. Здається, ніби хтось доторкнувся до неї чарівною паличкою. Степова
билина чи квіточка знаходить своє друге життя в прекрасних композиціях, які
прикрашають стіни шкільного коридору. А скільки виробів із природного
матеріалу, картин, м'яких іграшок створено членами гуртка "Природа і
фантазія" під керівництвом Тетяни Миколаївни!
Роботи її гуртківців неодноразово займали призові
місця на міських, обласних конкурсах. І на Всеукраїнській виставці-звіті
"Країна юних майстрів" макет "Терикон майбутнього",
виготовлений Тетяною Миколаївною з учнями, членами гуртка, відзначений
грамотою.
Тож напередодні професійного свята бажаємо нашому
педагогу-організатору творчої наснаги, невичерпної фантазії, талановитих
вихованців.
Материалы по теме:
