Поезія - це життя

Людське життя - неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Життя кожного неповторне, таємниче. Але якщо людина чимось захоплюється,  плекає мрію,  до чогось прагне, то і життя для неї не буде сірим, буденним. Саме така надзвичайно талановита поетеса, чудова, з ніжною і ліричною душею наша торецька перлинка і є Любов Василівна Карнаухова. Вона має особисту причетність до літератури,  до педагогіки.  Багато років вона керує літературною студією "Муза" при міській газеті "Дзержинський шахтар". Вірші  цієї  гарної  жінки увійшли  в збірки поезій "Вугіль і слово", "На семи вітрах", і в кожному з них  "осінь золото сипле нам в долоні".

 У СЗОШ І-ІІІ ступенів №3 відбулася зустріч з цією чарівною жінкою. Урок на тему "Література рідного краю" був проведений у формі літературної вітальні учителем української мови та літератури    Ярошенко О.А. Учні 10-А кл.(кл. кер. Бондаренко Т.А.) та запрошені учителі познайомилися з її багатогранною творчістю, дізналися про найбільш яскраві сторони її поетичного слова, і самі читали вірші нашої  талановитої землячки.

Тема України, образ матері-берегині, любов до рідної землі, до рідної мови є провідними в її творчості. Їй болить, коли паплюжать мову. Поетеса вважає, що людина, вихована в ізоляції від рідної мови, нагадує собою дитину, вигодувану  без материнського молока,  штучним способом: вона слабка і квола. Лише завдяки рідній мові ми здобудемо можливість вирости духовно здоровим, національно свідомим народом. Тож приймімо її у своє нелукаве серце не з примусу, а з любові, бо так мусить бути. І це буде по справедливості:

Найкраща в світі
мова-це моя,
Безцінний скарб
великого народу.
Вона є глибша
за усі моря,
Величніша за
перекоти грому.

Багато інших віршів Любові Карнаухової почули учні під час незабутньої зустрічі:
"Рідна хата", "Схиляюся до рідної землі", "Не сумуй, моя осене", а також твори, присвячені В.Стусу, Л.Костенко, О.Тихому. Кожне її слово звертається до всіх нас із проханням: "Озир-ніться уважно навколо себе, придивіться до людей, що вас оточують, простягніть руку допомоги тим, хто її потребує".

Урок літератури рідного краю нікого не залишив байдужим. Хочеться вірити, що зустріч із Любов'ю Василівною залишила слід у серцях дітей,навчивши відчувати і переживати.

В. Снігаренко.
Зав. бібліотекою.