"Бабусина скриня"

У школі № 17 відбулося свято "Бабусина скриня". Проводили цей захід учні 3-А класу зі своїм вчителем Бурлаковою О.В. А яке ж свято без гостей? Тому запрошеними були найулюбленіші та найніжніші родичі - бабусі учнів.

Почалося свято з давньої традиції: привітання шановних гостей хлібом-сіллю, яке символізує побажання багатства та благополуччя, а далі діти поринули у давнину. На Україні здавна існував звичай: дівчина, перш ніж вийти заміж, має розжитися на скриню, наготувати рушників для сватів, сорочок, вишиванок, словом, обзавестися посагом. І ось один за одним почали з'являтися зі скрині ті самі національні символи та обереги.

Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник - невід'ємна частина українського побуту. Без рушника неможливе народження, одруження, зустріч гостей. Довгими зимовими вечорами жінки вишивали не тільки рушники, а й сорочки. Її давала мати своєму синові, коли той вирушав у далеку дорогу. Сорочка служила йому оберегом  від злого і недоброго. Були у скрині ще український вінок, який символізує молодість і кохання, пучечки м`яти та полині, вербові прутики та пшеничні колоски. А ще кожна бабуся зберігала в сім`ї Біблію - священну книгу християнства.

Уважно роздивляючись цю своєрідну колекцію, учні проймалися цікавістю, бо кожен предмет - частка людського життя, сімейного родоводу. Ми не повинні забувати, хто ми, і старатись якомога більше відновлювати забуте для історії, для нашого майбутнього покоління, бо, як говориться в прислів'ї: "Нема мови і традицій - немає нації в цілому".

На святі бабусі ділилися своїм багатим досвідом, допомагали знайти правильне вирішення тієї чи іншої життєвої ситуації та співали українських пісень.

Окрім пізнавальної мети, цей захід мав ще і виховну складову. На жаль, сучасна дитина поступово втрачає такі поняття, як повага до дорослих, шанобливе ставлення до літніх людей. Використовуючи ігри та вікторини, вчитель нагадав дітям, що треба допомагати бабусям, поважати. Учні зробили власноруч яблуневе дерево побажань, де на кожному яблучку були написані теплі слова. Час плине дуже швидко… Тому треба встигнути сказати слова любові нашим найдорожчим людям. Бо теплі слова зігріють душу бабусі сильніше, ніж сто ковдр. І головне - треба пам'ятати, що бабуся - це найтепліший спогад дитинства.

О. Назарова.
Член батьківського комітету 3-А класу.